На цьому акцентував т.в.о. Голови правління компанії під час свого виступу на URC 2024.

Однак, для цього нам потрібно подолати низку проблемних питань.

«Зокрема, йдеться про проблеми розвитку нових родовищ та регуляцію ільменіту, як товару подвійного призначення. Це створює певні труднощі, адже у світі ільменіт не регулюється і ми стрімко випадаємо з ринку. Це те ж саме, що і регулювати алюміній, наприклад. Це – нелогічно. Також однією з глобальних проблем є доступ до проєктного фінансування, ринків капіталів та, безумовно, дуже дорога логістика воєнних реалій, яка, на жаль, «зʼїдає» маржу», – розповів Перелигін.

Водночас, т.в.о. Голови правління АТ «ОГХК» навів свіжу статистику. Сьогодні у світі видобувається більше, ніж 8.5 млн тон ільменіту в ТіО2 одиницях. Китай займає 35-36% світового видобутку ільменіту та домінує у виробництві ТіО2 пігменту та титанової губки. США ж повністю переключені на Японію в своїх замовленнях титанової губки.

А ось Європа не має власного виробництва титанової губки. Видобуток титановмісних мінералів в Європі також майже відсутній.

Тож саме у цьому випадку наша держава може стати плацдармом для створення європейського титанового комплексу.

За словами Перелигіна, першочергово потрібно зробити цю індустрію більш привабливою для іноземного капіталу та промислових груп.

«Необхідно знайти конструктивний варіант вирішення проблематики регуляції продукту, який на 95% свого застосування має повністю цивільний характер. Це пігмент. Це фарба. Варто також запропонувати щось конкурентне. Наприклад, документально гарно підготовлені родовища, incentives, режим технопарків та інше. Вводити інструменти стимулювання георозвідки та наукових досліджень. Необхідно більше інструментів фінансування операційної діяльності. Маржа падає, собівартість зростає. Індустрія для місцевих банків неприваблива. Але, якщо продовжиться криза з робочим капіталом у більшості гравців галузі, і банківський сектор не буде фінансувати промисловість, станеться біда», – зазначив Перелигін.

Він резюмував, що вже зараз необхідно думати над розбудовою кластерів, аби вийти на оптимальне забезпечення електроенергією. Це також відкриє можливості для розвитку суміжних індустрій, дозволить нам рухатися далі по вартісному ланцюгу «downstream».