нформаційні атаки,спроби зірвати контракти, крадіжки та підпали — Пітер Девіс, т.в.о. голови правління АТ “ОГХК” розповів виданню “Економічна правда”, як приватизації компанії намагаються завадити.
Про приватизацію АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” почали говорити відразу після її створення.
Початково йшлося про проведення підготовчого процесу до 2017 року, згодом влада перенесла дедлайн на 2018 рік.
У 2020 році ми перебуваємо у вирішальній точці: до кінця року Фонд державного майна повинен оголосити аукціон з приватизації ОГХК. Таке зобов’язання є частиною нової програми співпраці України та МВФ.
Ніби відчуваючи “початок кінця”, представники олігархічних кіл, що завжди проявляли інтерес до діяльності ОГХК, пожвавішали в провокаціях, головною метою яких є дестабілізація внутрішньої атмосфери в компанії, та в намаганнях заплямувати імідж державного підприємства в публічному просторі.
Нинішнє керівництво “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії” відчуває нагальну потребу вести відкриту й прозору комунікацію та широко висвітлювати для громадськості випадки посягання на матеріальні блага державного підприємства, поширення фейків та організації диверсій проти ОГХК.
Днями проти ОГХК була здійснена низка диверсій. Уночі 4 серпня ми отримали інформацію, що на залізничній станції “Верхівцеве” на десятьох вагонах-хоперах, що направлялися до Одеського морського торгового порту, зірвані пломбування та відкриті захисні люки.
Специфіка вагонів-хоперів передбачає саморозвантаження за умови відкриття засувів, тож ільменітовий концентрат висипався просто на залізничні рейки.
Вочевидь, цей умисний злочин мав на меті зрив поставки продукції нашому міжнародному контрагенту – американському промисловому холдингу Chemours, що входить до складу корпорації DuPont.
Наче за збігом обставин, у той же день на залізничних коліях, якими мав би повертатися для перевантаження ільменіт, тепловоз розрізав стрілку – пристрій, що служить для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу. Це миттєво заблокувало рух транспорту в обидва боки.
Головне в цій історії те, що про можливі диверсії з метою невиконання умов контракту ОГХК та Chemours нас та широкий загал повідомили до того.
За кілька днів до інциденту попередній менеджмент ОГХК поширив у ЗМІ інформацію про нібито зрив контракту підприємства з DuPont. Тоді ми лише здивувалися поширенню відвертих фейків, адже жодних загроз невиконання контракту не було. 4 серпня ми дізналися, що фейки слугували попередженням.
Очевидно, наклеп своєї мети не досягнув, тож зловмисники не зупинилися. Ця диверсія є черговою спробою влаштувати хаос в ОГХК. Щоб перешкодити нормальній роботі, зловмисники викручують болти з рейок, підпалюють труби. Влада й гроші вислизають з рук тіньових бенефіціарів, от вони й бісяться.
У квітні була спроба рейдерського захоплення ОГХК з боку попередніх керівників, а в ніч з 16 на 17 травня невідомі незаконно проникнули до помешкання члена правління ОГХК Юрія Кияшка, який відповідає за фінансовий напрям у компанії, і викрали звідти ноутбук та робочу документацію.
На цьому злодії не зупинилися: 19 травня вони підпалили автомобіль керівника відділу економіки та фінансів ОГХК Олени Кириченко.
Напередодні приватизації підприємств завжди випливає багато того, що раніше ховалося за сімома печатями. Наприклад, в ОГХК процвітали корупційні схеми, які ми взялися викоренити за будь-яку ціну. Звичайно ж, ми наперед оцінили всі перепони на шляху ліквідації застарілої радянської моделі ведення бізнесу.
Наші опоненти ведуть заборонену гру: намагаються викрасти документи, вдаються до підпалів автомобілів, роблять спроби у судовому порядку скасовувати рішення Кабміну, через фірми-одноденки пропонують викупити продукцію ОГХК, аби потім зникнути, не розрахувавшись.
Наша ж позиція у цьому проста: нехай у кожного буде своя зона відповідальності, усіма справами займаються правоохоронні органи.
ОГХК має повну підтримку Фонду держмайна. Ми успішно співпрацюємо з правоохоронцями НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в питаннях повернення викрадених коштів компанії та попередження завдання збитків державі – наші попередники залишили ОГХК чималий “багаж”.
У травні завдяки взаємодії з НАБУ і САП ми попередили безоплатне вивезення ільменітового концентрату з підприємства на 80 млн грн. Маловідома компанія-посередник за контрактом, підписаним екскерівниками ОГХК, намагалася вивезти з Одеського порту 20 тис тонн титановмісної сировини.
Фірма з ОАЕ на цей момент вже мала дебіторську заборгованість перед ОГХК близько 400 млн грн. Якби не співпраця з правоохоронцями, ми б мали чергову неоплачену операцію на рахунку ОГХК.
Разом з НАБУ і САП ми також попередили вивезення 1 845 тонн рутилового концентрату на 52 млн грн. За угодою, укладеною попереднім керівництвом, концентрат міг бути безоплатно переданий компанії-прокладці з Австрії. Ця фірма має вже близько 600 млн грн боргів перед ОГХК.
Щоб розслідувати факт викрадення коштів (компанія відмовилася платити за попередньо отриману продукцію), наші юристи звернулися до правоохоронних органів, а ті допомогли нам уникнути й наступного викрадення майна ОГХК.
Паралельно проти ОГХК ведеться війна на інформаційному фронті. У засобах масової інформації платно тиражуються новини про ведення господарської діяльності ОГХК з окупованим Кримом, про невиконання контракту державного підприємства перед американською Chemours та про збитковість компанії.
На це ми категорично відповідаємо: з Кримом не працюємо, умови за контрактами з міжнародними контрагентами виконуємо, усім співробітникам філій, Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК, зарплату на 20% підвищили.
ОГКХ – неймовірно потужна компанія, лідер з виробництва титанової сировини у Європі. Проте стан, у якому існувало підприємство до переходу під управління ФДМ, можна без перебільшення назвати “авгієвими стайнями”.
Позиція екскерівництва ОГХК про те, що зміни в компанії відбудуться, як тільки її приватизує міжнародний інвестор, дала збій. Ми маємо інший курс: максимально швидко і безболісно налагодити операційне управління компанією, ліквідувати прояви корупції, оновити політики з продажів та закупівель, що збільшить вартість компанії на момент приватизації.
З позиції “інвестор прийде і все модернізує” ми свідомо перейшли до дій: розробили програму модернізації виробництва для обох філій.
Проєкт, передбачений для Вільногірського ГМК, дасть змогу здійснювати додаткове збагачення титано-цирконієвих руд, що зараз розміщуються на складах. Для цих цілей на ВГМК закуплене обладнання компанії з ПАР на понад 27 млн грн. На Іршанському ГЗК повністю зміниться підхід до виробництва. За два роки там повинен початися видобуток більш складної сировини.
На момент проведення ознайомлення з виробничими потужностями для потенційних інвесторів ми вже маємо кейс, який можемо презентувати.
Ми змінюємо підхід і до використання ресурсів. Раціональний підхід до виробництва та комплексне використання потужностей родовищ не менш важливі, ніж отримання максимальних прибуткових показників.