Історія міста Вільногірськ нероздільно пов’язана з розвитком компанії АТ «ОГХК». Вагому роль у цьому процесі займають звісно ж працівники. Серед них і машиніст розкривного комплексу ЕРШР-1600 Вадим Дениско. Його батько усе життя пропрацював на комбінаті, був ветераном праці та прищепив сину любов до механіки. Тож вибір майбутньої професії для чоловіка був цілком очевидним. «Коли я вперше побачив кар’єр, – пригадує Вадим, – то був ще дитиною, мені тоді було 12 років. Батько мене взяв до себе на роботу у 6-ий кар’єр, де він працював водієм».
Народився Вадим у нашому місті, тут закінчив школу та технікум за спеціальністю «Механік обслуговування обладнання заводів кольорової металургії» та потрапив на практику в кар’єр водієм БелАЗу. Після проходження практики склав іспити, отримав диплом та пішов до армії. З 1997 року Вадим остаточно закріпився на підприємстві. Спочатку працював помічником машиніста роторного екскаватора, а з 2008 року – машиністом. «Моїм машиністом-наставником був Володимир Афанасійович Просяник, – пригадує Вадим, – у нього, я працював помічником і саме він передав мені свої знання і досвід. Завдяки йому я і став машиністом екскаватора ЕРШР-1600. На мою думку, він був одним з кращих машиністів».
За словами Вадима, бригада (1 електрик та 5 помічників) у них зібралася така як треба, всі працьовиті та відповідальні, роблять все злагоджено. «Робота мені подобається, – говорить Вадим, – навіть, якби випала можливість змінити професію не змінив, бо це моє. Війна змінила звичайний ритм роботи, багатьох хлопців забрали до армії, саме, завдячуючи їм, ми можемо спокійно жити та працювати, адже вони нас захищають». Він додав, що з їх екіпажу воюють двоє хлопців – Андрій Стрєльцов та Антон Костенко. Зараз вони обоє на реабілітації після травм та поранень.
Професія машиніста в кар’єрі є однією з найголовніших і вимагає чималих знань, відповідальності та професіоналізму. Вадим працює на комплексі вже 26 років і зарекомендував себе як фахівець високого рівня. На думку Вадима, сучасне життя дає багато можливостей для самореалізації. Але робочі професії все одно були й будуть актуальними, тож важливо підіймати їх престижність, особливо для молоді.