
9 вересня на Іршанську філію UMCC Titanium завітала делегація Фонду державного майна України на чолі з головою ФДМУ Дмитром Наталухою. До візиту також долучилися представники Expertise France та українських медіа.

Керівництво UMCC Titanium розповіло гостям про результати компанії після приватизації, поточну роботу підприємств, соціальні програми, основні виклики та подальші плани розвитку.
CEO UMCC Titanium Дімітрі Каландадзе наголосив, що компанія продовжує стабільно працювати, підтримувати працівників і виконувати свої зобов’язання перед державою навіть в умовах війни.

«UMCC Titanium — це два потужні виробничі підприємства і понад чотири тисячі працівників. Сьогодні 565 наших колег захищають Україну в лавах Збройних сил. Від моменту завершення приватизації й до кінця першого півріччя 2026 року компанія сплатила майже 620 мільйонів гривень податків і обов’язкових платежів. Ми забезпечуємо своєчасну оплату праці, підтримуємо працівників та їхні родини і зберігаємо соціальну інфраструктуру підприємств. Для нас стабільна робота компанії — це відповідальність перед людьми, громадами та державою», — зазначив Дімітрі Каландадзе.
Про роль інвестора та результати UMCC Titanium розповів перший заступник CEO компанії і директор групи зі зв’язків з інвесторами NEQSOL Holding Рішад Алієв.

Він нагадав, що у 2024 році NEQSOL Holding через компанію «Цемін Україна» придбав 100% акцій UMCC Titanium. Вартість угоди становила близько 4 млрд грн, що зробило її найбільшою приватизаційною угодою в Україні від початку повномасштабної війни. Після завершення приватизації інвестор уже забезпечив компанії майже 2 млрд грн додаткового фінансування для підтримки виробництва, операційної діяльності та підготовки до модернізації.
«2025 рік був складним для UMCC Titanium: компанія завершила його з першим за останні 25 років збитком — близько 2,1 млрд грн. Водночас майже 2 млрд грн із цієї суми становило бухгалтерське знецінення сумнівної дебіторської заборгованості. Уже в першому півріччі 2026 року ми бачимо позитивну динаміку: компанія випустила понад 68 тисяч тонн товарної продукції — приблизно на 84% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Виручка за шість місяців перевищила 1,1 млрд грн. Це показує потенціал UMCC Titanium та важливість довгострокових інвестицій у розвиток української промисловості», — наголосив Рішад Алієв.

Окремою темою зустрічі стали процедури державного експортного контролю щодо рутилового та цирконового концентратів. Понад 90% продукції UMCC Titanium орієнтовано на експорт, тому тривале отримання дозволів ускладнює виконання контрактів і послаблює позиції компанії на міжнародному ринку.
За оцінками UMCC Titanium, від моменту приходу нового інвестора компанія недоотримала близько 35 млн доларів США виручки від реалізації рутилу та циркону. Компанія виступає за збереження суворого санкційного контролю та водночас за створення більш швидкого, зрозумілого і прогнозованого механізму експорту.

«Приватизація UMCC Titanium стала важливим сигналом для міжнародних інвесторів і підтвердила, що навіть під час війни Україна залишається країною великих інвестиційних можливостей. Сьогодні важливо спільно працювати над умовами, які дозволять підприємству розвивати виробництво та нарощувати експорт. Ми готові разом із компанією та відповідальними державними органами шукати збалансовані рішення, які враховуватимуть безпекові інтереси держави та потреби українського виробника», — зазначив голова ФДМУ Дмитро Наталуха.
Під час візиту делегація та журналісти ознайомилися з виробничими потужностями Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. Учасники відвідали кар’єр, побачили роботу крокуючого екскаватора і розмивної установки, а також оглянули фабрику чорнового концентрату.

Такі зустрічі допомагають підтримувати відкритий діалог між компанією, державою, інвестором і суспільством. Приклад NEQSOL Holding також демонструє, що міжнародний бізнес готовий інвестувати в Україну та розвивати її промисловий потенціал навіть під час війни.
Серед ключових пріоритетів UMCC Titanium — стабільне виробництво, модернізація підприємств, розширення ресурсної бази та поступовий розвиток в Україні продукції з більшою доданою вартістю.
