Фонд державного майна нещодавно оголосив, що АТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” може бути виставлена на приватизацію якнайскоріше після затвердження ціни Кабінетом міністрів – вже влітку. Після оприлюднення цієї інформації у соціальних мережах та онлайн-ЗМІ покотилась хвиля фейків про те, що підприємство нібито в обхід санкцій продає титановмісну сировину до Криму. Вочевидь, напередодні аукціону компанії навмисне намагаються заплямувати репутацію, аби зірвати приватизацію. Чи готова Україна отримати прибуток в розмірі щонайменше 3,7 млрд грн, чи готова ОГХК до приватизації, та як намагаються перешкодити проведенню аукціону з продажу?
За ОГХК держава може отримати понад 3,7 млрд грн доходу. Ця стартова ціна – результат клопітких та тривалих аудитів, розрахунків та аналітичного моделювання. Її визначив фінансовий радник ФДМУ “BDO Корпоративні финанси”, який очолює консорціум, що складається з BDO Украина, Baker McKenzie, Baker Tilly Україна, Asset Expertise та Ecosystems. Розрахунки проводилися з урахуванням сировинної бази, якою оперує підприємство, виробничих потужностей, фінансових результатів, та репутації на міжнародному титановому ринку.
Це кошти, що не якось-потім, а відразу по завершенню приватизаційного аукціону потраплять до державного бюджету. І це ті кошти, яких прямо сьогодні не вистачає нашій державі на фінансування армії та медицини. Зважаючи на те, що Міжнародний валютний фонд поки не поспішає із проведенням грошового траншу для України, приватизація ОГХК, як ніколи, на часі та в ціні.
Наприкінці квітня аукціонна комісія, до якої я мав честь увійти від імені ОГХК, передала на затвердження уряду постприватизаційні умови для стратегічного інвестора та стартову ціну. Відповідь від Кабміну очікуємо у межах двомісячного строку.
Моїм персональним завданням в аукціонній комісії було узгодити прогнози та бажання радників та всіх членів комісії із реальними для ОГХК показниками – фінансовими, виробничими, соціальними.
Якщо брати до уваги статистичні дані за діяльність ОГХК в період з 2014 року по 2018 рік, компанія сплатила майже 3 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів.
За минулий рік прибуток ОГХК, а відповідно і податкові зобов’язання, зросли в 6 разів, а фінансовий результат від операційної діяльності за перший квартал 2021 року вже зріс майже вдвічі порівняно із відповідним періодом попереднього року.
Компанія входить до списку ста найбільших донорів державного бюджету та містоутворюючих підприємств за рейтингом Державної фіскальної служби, а ще в число найсумлінніших платників податків у гірничо-видобувній галузі.
Очікувано, що місцева влада, зокрема представники Житомирської та Дніпропетровської облдержадміністрацій, висловили персональне занепокоєння, що їх бюджети можуть недоотримати прибутки після приватизації. Ми розуміємо це занепокоєння, адже приватизація – це масштабна зміна в господарстві цих регіонів, до яких місцеві бюджети можуть виявитися не готові.
Але місцеві громади та обласні адміністрації можуть не хвилюватися – виробничі та фінансові показники для ОГХК є прогнозованими, можна легко прорахувати, як працюватиме підприємство надалі – у наступному кварталі чи році, з якими клієнтами буде мати справу.
У силу знання тенденцій ринку та власних потужностей, за політики нульової толерантності до корупції та схем на виробництві, я можу відповідально сказати – місцеві бюджети виграють від приватизації.
Тільки від початку року ми інвестували у виробництво понад 50 млн грн. Стратегічний інвестор, що візьметься за ОГХК, вкладатиме у виробництво ще більші кошти, ніж може собі дозволити держава як нині єдиний власник підприємства. Відтак бюджети Іршанська та Вільногірська не просядуть, а тільки поповняться.
Уже факт, що приватизація для держави та для самої компанії буде рішенням позитивним. Але говорити ми маємо і про потенційного нового власника – що отримає він?
Сировинну базу та всі потужності, аби її обробляти. У цьому питанні, до речі, ми маємо важливу перемогу. За співпраці із Державною службою геології та надр та за підтримки Фонду державного майна ОГХК вдалося розширити строки експлуатації титанових родовищ для Вільногірського гірничо-металургійного комбінату.
Наскільки мені відомо, близько 10 компаній висловили зацікавленість у приватизації ОГХК. Як я це бачу? Хтось із цієї десятки (хоча думаю, їх буде більше) отримає можливість інтегрувати «Об’єднану гірничо-хімічну компанію» у великий холдинг, а разом із тим отримає вихід на міжнародний титановий ринок у ролі суб’єкта впливу.
Це важливо, адже за Україною давно закріплений статус титанової колиски Європи. Лише 10 країн видобувають титаномісткі руди. ОГХК має 4% видобутку на світовому ринку!
У приватизації як масштабного змінотворчого процесу є прихильники і критики. Другі роблять спроби зірвати проведення аукціону і для цього намагаються створити якомога більше негативу навколо компанії. Днями у соціальних мережах та онлайн-ЗМІ покотилась хвиля фейків про те, що ОГХК нібито в обхід санкцій продає титановмісну сировину до Криму. Вочевидь, державному підприємству навмисне намагаються заплямувати репутацію, аби зірвати приватизацію.
Щодо торгівлі на Крим ОГХК має чітку позицію: передовсім ми є українським підприємством і не підтримуємо агресію Росії проти нашої держави та окупацію Криму. ОГХК на санкційні території сировину не поставляє. Більше того, в угодах із нашими клієнтами є умова неможливості здійснювати перепродаж нашої сировини на санкційні території.
Якими б винахідливими не були диверсії наших дрібних конкурентів, свій статус на міжнародному ринку ОГХК ніколи не втратить. Серед наших нинішніх клієнтів глобальні гіганти: Chemours, Boeing, Lincoln Electric. Лідери світової хімічної та авіабудівельної галузей зацікавлені в купівлі українського ільменіту та рутилу. Потенційні інвестори знають, що ОГХК здатна якісно забезпечити цей попит. Тому не маю сумніві в успіху приватизації!
Джерело: https://daily.rbc.ua/ukr/show/oghk-pervaya-lastochka-bolshoy-privatizatsii-1621601289.html